Димохід
Димохід - це труба, призначена для відводу продуктів згорання від котла.
Від того, з якого матеріалу і яким чином виготовлений димохід, залежить якість і ефективність роботи котла.
Облаштування димоходів повинно відповідати вимогам СНІП 2.04.05 і ДБН В.2.5-20.
Димохід, до якого під'єднується котел, як правило, розміщується у внутрішній капітальній стіні будинку.
Стінки димоходу повинні виключати можливість інтенсивного охолодження продуктів згорання в ньому.
Якщо димохід знаходиться зовні будинку, він обов'язково має бути теплоізольованим.
Кладка зовнішньої стінки цегляного димоходу повинна мати не менше двох цеглин, враховуючи імовірність зниження температури зовнішнього повітря до -30 °С.
Перевагу варто надавати димоходам із двостінних теплоізольованих металевих корозієстійких труб, які швидко прогріваються і висихають.
Крім того, цегляні димоходи мають квадратну або прямокутну форму і відзначаються довгим часом прогріву, що погіршує тягу внаслідок утворення парових пробок під час запуску і періодичної роботи котлів.
Висота димоходу для котлів з тепловою потужністю до 30 кВт повинна бути не меншою за 5 м, для котлів з потужністю понад 30 до 60 кВт не меншою за 8 м, понад 60 до 100 кВт - не меншою за 10 м.
Якщо поблизу димоходу знаходяться більш високі частини будівлі або дерева, то він повинен виводитись вище них .
На димоходах не дозволяється встановлювати дефлектори, зонти та інші насадки, що зменшують тягу.
При потребі для посилення природної тяги на димоході можна встановити спеціальні тягопідсилювачі або вентилятори.
Канал димоходу повинен бути вертикальним, гладким, рівним, без виступів, поворотів і звужень, щільним, без тріщин.
Перегородки між димовими каналами в багатоканальному димоході повинні бути не тоншими, ніж 1/2 цегли.
В нижній частині димового каналу нижче входу димовідвідного патрубка котла в димохід повинна бути "кишеня" з перерізом, не меншим від перерізу димоходу, і глибиною не менше 25 см з люком для очищення, який закривається герметичними дверцятами або заглушкою.
Місце вводу димового патрубка котла в димохід необхідно ущільнити азбестовим або глиняним розчином.
Під'єднавши котел до димоходу, бажано ізолювати димовий патрубок котла будь-яким теплоізоляційним термостійким матеріалом.
Інколи стінки димоходу сиріють.
Це спостерігається за надмірно низької температури димових газів при їх охолодженні внаслідок недостатнього утеплення стінок димоходу, наприклад на горищі і зовні будинку.
Нерідко волога просочується через цегляні стінки димоходу на їх зовнішню поверхню, утворюючи темні плями. Щоб запобігти зволожуванню і руйнуванню димоходу, його стінки необхідно утеплити: заштукатурити, термоізолювати негорючими синтетичними утеплювачами або накласти металевий футляр, в який засипати шлак або інший теплоізоляційний матеріал.
Сучасні економні котли з високим ККД мають низьку температуру відхідних димових газів і працюють в автоматичному періодичному режимі з постійним перепадом температур, тому димохід погано прогрівається і в ньому при недостатньому утепленні може утворитися агресивний конденсат чинник низькотемпературної корозії димоходу.
При недостатній теплоізоляції димоходу, щоб захистити його від шкідливої дії конденсату і руйнування, можна скористатися спеціальними вставками з нержавіючої кислотостійкої сталі або використовувати для відводу продуктів згорання спеціальні двостінні тепло ізольовані димоходи з корозієстійкої сталі заводського виконання.
Під'єднувати до димоходу котла інші опалювальні пристрої категорично забороняється.
Димохід повинен забезпечувати відвід продуктів згорання за будь-яких погодних умов.
Перед включенням котла і під час. його роботи необхідно перевіряти наявність тяги.
При нормальній тязі полум'я сірника буде втягуватися в топку і гаснути.
Для котлів парапетного типу із закритою герметичною камерою згорання відведення продуктів згорання і засмок- тування свіжого повітря для горіння здійснюється за допомогою спеціального двостінного металевого трубного каналу, прокладеного горизонтально у зовнішній, стіні будинку.
Від того, з якого матеріалу і яким чином виготовлений димохід, залежить якість і ефективність роботи котла.
Облаштування димоходів повинно відповідати вимогам СНІП 2.04.05 і ДБН В.2.5-20.
Димохід, до якого під'єднується котел, як правило, розміщується у внутрішній капітальній стіні будинку.
Стінки димоходу повинні виключати можливість інтенсивного охолодження продуктів згорання в ньому.
Якщо димохід знаходиться зовні будинку, він обов'язково має бути теплоізольованим.
Кладка зовнішньої стінки цегляного димоходу повинна мати не менше двох цеглин, враховуючи імовірність зниження температури зовнішнього повітря до -30 °С.
Перевагу варто надавати димоходам із двостінних теплоізольованих металевих корозієстійких труб, які швидко прогріваються і висихають.
Крім того, цегляні димоходи мають квадратну або прямокутну форму і відзначаються довгим часом прогріву, що погіршує тягу внаслідок утворення парових пробок під час запуску і періодичної роботи котлів.
Висота димоходу для котлів з тепловою потужністю до 30 кВт повинна бути не меншою за 5 м, для котлів з потужністю понад 30 до 60 кВт не меншою за 8 м, понад 60 до 100 кВт - не меншою за 10 м.
Якщо поблизу димоходу знаходяться більш високі частини будівлі або дерева, то він повинен виводитись вище них .
На димоходах не дозволяється встановлювати дефлектори, зонти та інші насадки, що зменшують тягу.
При потребі для посилення природної тяги на димоході можна встановити спеціальні тягопідсилювачі або вентилятори.
Канал димоходу повинен бути вертикальним, гладким, рівним, без виступів, поворотів і звужень, щільним, без тріщин.
Перегородки між димовими каналами в багатоканальному димоході повинні бути не тоншими, ніж 1/2 цегли.
В нижній частині димового каналу нижче входу димовідвідного патрубка котла в димохід повинна бути "кишеня" з перерізом, не меншим від перерізу димоходу, і глибиною не менше 25 см з люком для очищення, який закривається герметичними дверцятами або заглушкою.
Місце вводу димового патрубка котла в димохід необхідно ущільнити азбестовим або глиняним розчином.
Під'єднавши котел до димоходу, бажано ізолювати димовий патрубок котла будь-яким теплоізоляційним термостійким матеріалом.
Інколи стінки димоходу сиріють.
Це спостерігається за надмірно низької температури димових газів при їх охолодженні внаслідок недостатнього утеплення стінок димоходу, наприклад на горищі і зовні будинку.
Нерідко волога просочується через цегляні стінки димоходу на їх зовнішню поверхню, утворюючи темні плями. Щоб запобігти зволожуванню і руйнуванню димоходу, його стінки необхідно утеплити: заштукатурити, термоізолювати негорючими синтетичними утеплювачами або накласти металевий футляр, в який засипати шлак або інший теплоізоляційний матеріал.
Сучасні економні котли з високим ККД мають низьку температуру відхідних димових газів і працюють в автоматичному періодичному режимі з постійним перепадом температур, тому димохід погано прогрівається і в ньому при недостатньому утепленні може утворитися агресивний конденсат чинник низькотемпературної корозії димоходу.
При недостатній теплоізоляції димоходу, щоб захистити його від шкідливої дії конденсату і руйнування, можна скористатися спеціальними вставками з нержавіючої кислотостійкої сталі або використовувати для відводу продуктів згорання спеціальні двостінні тепло ізольовані димоходи з корозієстійкої сталі заводського виконання.
Під'єднувати до димоходу котла інші опалювальні пристрої категорично забороняється.
Димохід повинен забезпечувати відвід продуктів згорання за будь-яких погодних умов.
Перед включенням котла і під час. його роботи необхідно перевіряти наявність тяги.
При нормальній тязі полум'я сірника буде втягуватися в топку і гаснути.
Для котлів парапетного типу із закритою герметичною камерою згорання відведення продуктів згорання і засмок- тування свіжого повітря для горіння здійснюється за допомогою спеціального двостінного металевого трубного каналу, прокладеного горизонтально у зовнішній, стіні будинку.